Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS Вівторок, 12.12.2017, 23:39
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Гуманітарні

ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНОГО ВУЗУ НА ОСНОВІ ГУМАНІСТИЧНИХ ТРАДИЦІЙ

ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНОГО ВУЗУ НА ОСНОВІ ГУМАНІСТИЧНИХ ТРАДИЦІЙ

 “Хто не має його (естетичного почуття) ніколи не стане справжнім винахідником.”

                        Ж. Адамар

Виховання культури потреб – надзвичайно важлива проблема всебічного розвитку людини як особистості. Задача полягає не лише в тому, щоб виховувати різнобічні матеріальні та духовні потреби. Значно важче досягнути гармонійного розвитку матеріальних і духовних потреб та спрямувати діяльність людини на становлення і задоволення потреб вищого порядку – потреб духовних.

Гуманістична позиція європейської культури неодноразово зігравала важливу роль в світовій історій. Вона може стати джерелом того гуманного раціоналізму, який дозволить знайти місток над прірвами сучасного технократизованого світу – труднощами, що народжені технічним прогресом, необхідністю його подальшого розвитку та небезпеками, які пов’язані з цим.

На сьогоднішній день більшість науковців вже впевнені в необхідності гуманізації сучасного техніцизму та науки.

Відомі науковці минулого допомагали затвердженню раціоналізму та енциклопедизму. При цьому з розвитком наукового мислення, наукових методів пізнання відбувався розрив між людиною та Природою, Всесвітом. В рамках класичного природознавства неможливо пояснити зв’язок людини та природи, розглянути систему людина–природа, бачити в людині її активну складову. Для цього необхідний гуманітарний підхід, гуманітарні знання, “гуманітарна парадигма”, котрі розглядають людину, дослідника як учасника глобального процесу.

Досить тривалий час в технічних вузах під поняттям виховання розуміли сумарний результат, отриманий в ході виховного процесу (акцент в основному робився на отримання освіти при застосуванні педагогічної парадигми). Значення такого виховання було різним – від формування вузьких фахівців, нездібних до творчого мислення, до підтримки існуючого суспільного устрою. Але в будь-якому випадку це має мало спільного з формуванням дійсно повноцінної творчої особистості.

Тепер для поєднання Науки і Природи необхідні фахівці нового покоління, які були б творчими особистостями з наявністю “естетичних потреб”.  Тому виникає необхідність розвивати відчуття краси у техніків, науковців, окільки не тільки твори мистецтва можуть бути гарними. Наукова теорія та окремий науковий експеримент також можуть мати свою красу. Краса в науці виникає при поєднанні трьох умов: об’єктивної правильності рішення (якість, яка сама по собі не має естетичної цінності), його несподіванки та економічності витрачання сил для досягнення рішення.

Необхідно пам’ятати, що сприйняття, в результаті якого виникає почуття прекрасного, є творчою дією. Щоб людина могла сприймати красу та передати її іншим, вона повинна навчитися сама творити.

Для сприйняття краси людина повинна бути наділена достатньо сильними потребами пізнання, озброєності (компетентності) та економії сил. Наявність освіти (навіть вищої, як системи знань) не завжди забезпечує людину тими позитивними емоціями, які пов’язуються з діяльністю творчої інтуїції. А звідси випливає  необхідність естетичної освіти та естетичного виховання як органічної частини оволодіння культурою, формування духовно збагаченої особистості.

Освіта пропонує суму знань про предмет естетичного сприйняття. Але через те, що в естетичному вихованні приймають участь механізми підсвідомості, то неможливо обмежитись тільки освітою, тобто засвоєнням знань. Знання повинні бути доповненні естетичним вихованням, розвитком притаманних кожному потреб пізнання, компетентності та економії сил.

Математик Ж. Адамар відносно естетичних почуттів висловлював наступне: “Хто не має його (естетичного почуття) ніколи не стане справжнім винахідником.” Авіаційний конструктор О.К. Антонов: “Ми чудово знаємо, красивий літак літає добре, а негарний погано, а то і взагалі не буде літати ... Потяг до краси допомагає приймати правильне рішення, заповнювати недостачу даних.” Але яким чином можна привити ці естетичні почуття?

Естетичні почуття виникають в людини при сприйнятті явищ дійсності з точки зору естетичних цінностей, які накопичені людством на протязі всієї історії та представлені багатогранністю національної та художньої творчості. Людство ввело в своє духовне життя почуття прекрасного. Краса як цінність створює відповідні орієнтації людей на естетичні почуття.

Обов’язковою умовою розвитку естетичних почуттів виступає мистецтво. При сприйнятті твору мистецтва в людини виникають різноманітні переживання, які пов’язані зі змістом сюжету та способами зображення даного сюжета. Такі переживання не тільки збагачують психологічний досвід людини, але й розширюють діапазон його естетичних почуттів.

Можна відмітити ряд проблем з якими стикаються викладачі та студенти технічного вузу. Перша і головна проблема це нерозуміння студентами всієї важливості та необхідності вивчення нетехнічних дисциплін, (особливо, пов’язаних з мистецтвом, психологією) через переважання технократичного підходу на початкових курсах та у школі; людині необхідно запропонувати максимальну допомогу в розкритті її індивідуальності, реалізації потенційних можливостей, допомогти зійти на власну вершину. Саме тому до викладача  висуваються вимоги щодо відповідності його  поняттю Особистості з великої літери. Необхідно мати не тільки спеціальну, але й психологічну підготовку.

Викладачеві необхідно дотримуватися такої форми поведінки, яка сприяє кращій організації виховного процесу, підвищує авторитет викладача, забезпечує сприятливий вплив на студентів, які стають не тільки об’єктом, але і суб’єктом виховного процесу.

Психічні явища виникають у всіх людей за загальними законами, однак зміст їх може бути різним: одні і ті ж речі, факти, події викликають у різних людей різні асоціації, думки, почуття. Наші уявлення залежать не тільки від особливостей тих зовнішніх подій, які їх викликають, але і від нас самих – від індивідуально-психологічних якостей які склалися з врахуванням минулого досвіду.

Люди відчувають прихильність до різних професій, люблять різні розваги, по різному спілкуються з іншими людьми. Набір таких психологічних якостей людини, які відрізняють її від інших, складають її індивідуальність. Тому при всій необхідності виховання естетичних почуттів загалом необхідно також пам’ятати про індивідуальність людини.

ВИСНОВКИ

Освіта пропонує суму знань про предмет естетичного сприйняття. Так як в естетичному вихованні приймають участь механізми підсвідомості, то неможливо обмежитись тільки освітою, тобто засвоєнням знань. Знання повинні бути доповненні естетичним вихованням, розвитком притаманних кожному потреб пізнання, компетентності та економії сил.

 

Категорія: Гуманітарні | Додав: slavoff (29.05.2014)
Переглядів: 106 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Copyright Кавецький В. © 2017